Україна в лайні

Напередодні Євро Україна зустрічає іноземних туристів обмерзлою взимку та вонючою літом «вбиральнею» з рідними кожному українцеві літерами «М» і «Ж».

Офіційні та провладні засоби масової інформації звітують: «Україна готова до Євро!», «В Україні збудовано дороги!», «В Україні стало краще жити!».

Між тим не потрібно далеко їхати, аби зрозуміти, як будуть відчувати себе іноземні гості в Україні, якщо вони раптом вирішать відвідати який-небудь районний центр в Україні або, наприклад, географічний центр країни на Черкащині .

Для цього їм доведеться подолати рейсовим автобусом двісті кілометрів на південь від Києва протягом чотирьох годин. Хоч вони й іноземці, але фізіологічні потреби в них такі самі, як і в українців, з тієї різницею, що вони виховані задовольняти їх в туалеті, а не в кущах, як багато наших співвітчизників.

До чого тут лайно? А до того, що через сорок хвилин поїздки в автобусі у більшості пасажирів виникне потреба сходити в туалет, який мав би бути на першій зупинці рейсового автобуса в містечку Кагарлику. Натомість вихований іноземний турист побачить не туалет європейського зразка, а будівлю радянського типу «сортир», в який треба заходити в протигазі, в резинових чоботях, а ще краще, надівши на себе комплект хімічного захисту, про який правда іноземцям нічого не відомо.

Що зробить вихований іноземний турист? Піде геть та буде чекати наступної зупинки автобуса. І, дійсно, через сорок хвилин його автобус робить зупинку в козацькому місті Корсунь. Вихований іноземний турист жадібно шукає туалет, але натомість отримує «сортир» десь 1960 року забудови, в який небезпечно заходити, бо можна не вийти.

Що робить вихований іноземний турист? Їде далі. На зупинці в райцентрі Городище та ж сама жахлива «картина маслом». Але жах чекає іноземного туриста і далі, адже географічний центр України - Шпола знову зустрічає іноземного туриста обмерзлою взимку та вонючою влітку «вбиральнею» з рідними кожному українцеві літерами «М» і «Ж».

І це все при тому, що на кожній зупинці є будівля автовокзалу, яку в більшості випадків використовують не за призначенням.

Тож комфорт іноземних туристів залежить в першу чергу не від стадіону в Києві чи Донецьку, а від комфортного туалету на автобусному, та і врешті-решт і залізничному вокзалі.

А мешканці міст, про які я згадав або не згадав, нехай на мене не ображаються, а подбають про місце, в якому зустрічають гостей .