Що псує настрій українцям?

Більшість населення України знову песимістично оцінює економічну ситуацію та власне матеріальне становище.

Спекотне літо обпалило крила оптимізму громадян України та зіпсувало їх споживчі настрої. Після трьох кварталів зростання, індекс споживчих настроїв обвалився у червні-липні 2010 року загалом на 10,7 пункту до значення 86,4 з 200 можливих. Такими є результати спільного дослідження компанії GfK Ukraine і Міжнародного центру перспективних досліджень. Причин для цього чимало, як у суто економічній, так і в суспільно-політичній площині.



ІСН- індекс споживчих настроїв;
ІПС - індекс поточного становища;
ІЕО- індекс економічних очікувань.

Українці завжди вирізнялися високою заполітизованістю своїх споживчих настроїв. Політичні чвари та передвиборчі обіцянки – не менш важлива детермінанта поведінки українських споживачів, ніж падіння курсу національної валюти чи зростання доходів населення. Саме політичне підґрунтя мало минуле піднесення, отже в ньому маємо шукати і коріння теперішньої депресії.

Стартувавши від перемоги в першому турі президентських виборів, потужний інформаційний локомотив Партії регіонів впевнено тягнув легкий вагончик споживчих настроїв населення до світлого майбутнього, так красиво зображеного у передвиборчих агітках. Втім вибори переможно закінчились, і рельєф почав змінюватись: замість очікуваних реформ – податкові репресії, а обіцяне «покращення життя вже сьогодні» ховається десь за обрієм вимог Міжнародного Валютного Фонду.

Замість очікуваних реформ – податкові репресії, а обіцяне «покращення життя вже сьогодні» ховається десь за обрієм вимог Міжнародного Валютного Фонду.

Від літньої спеки не тільки потерпає врожай зернових, але й тане рейтинг влади. Так, Президент України з травня по серпень 2010 року втратив прихильність майже 15% свого електорату, а Партія регіонів – 14%, за даними дослідницького Центру Разумкова. Досить імовірно, що саме за рахунок цієї частки населення України поповнились лави песимістів на споживчому фронті.

Економічні реалії сьогодні також не сприяють зростанню рейтингів влади та споживчих настроїв. І питання тут не в тенденціях, які загалом виглядають достатньо втішно. Лише за червень 2010 року Державний комітет статистики прорапортував про 8% зростання середньої заробітної плати, 5% скорочення безробіття та заборгованості із виплати заробітної плати, і навіть піввідстокову дефляцію.

Привід для занепокоєння та розчарування в іншому. По-перше в темпах економічного відновлення, які нагадують рух переповненими київськими вулицями: ніби в дорозі вже довго, а з місця майже не зрушили. А по-друге, в «дрібничках», таких як наміри уряду збільшити ціни на енергоносії та підвищити пенсійний вік, що лишаються непоміченими офіційною статисткою, але змушують занепокоєно калатати серця українських споживачів. Ось вони і псують настрій українцям. Кожна з них – на копійку. А копійка до копійки – і гривня набереться.


Максим Борода очолює соціально-економічну програму в Міжнародному центрі перспективних досліджень. Більше інформації на www.icps.com.ua.